Норвезькі вчені з Університету природних і технічних наук дійшли висновку, що закинуті орні землі по всьому світу можуть використовуватися для біологічної й сонячної енергетики. У своєму дослідженні вони застосовували карти земної поверхні, отримані завдяки дистанційному зондуванню. Карти були передані Європейським космічним агентством.
За результатами проведених досліджень було визначено понад 83 млн невикористовуваних територій. Із загальної площі 30% займають ділянки, що знаходяться в Азії, 28% – в Америці, 22% – в Африці, 20% – в Європі, а 5% – в Океанії.
За допомогою спеціальної програми Global-Agro Ecological Zones 3.0 було визначено, які занедбані землі придатні для виробництва сировини для біологічної та сонячної енергетики. Продуктивність розташування на цих ділянках сонячних панелей була розрахована на основі показників, отриманих від Євросередземноморського центру зі зміни клімату.
У висновках Центру зазначено, що з 83 млн гектарів землі 78 млн гектарів можуть бути використані для здобуття відновлювальної енергетики. Зі загальної кількості 68% підходять для створення сонячних електростанцій, а 32% – для вирощування сировини для біологічного палива.
Дослідники повідомляють, що наразі завдяки повноцінній експлуатації невикористовуваних земель можна щорічно одержувати 179 ексаджоулей (49 722 терават * год) енергії за допомогою фотоелектричних установок і 35 ексаджоулей (9 722 терават * год) – за допомогою технологій біоенергетики. Загалом не експлуатовані території можуть принести щонайбільше 60000 тВт енергії щорічно.
Згідно з дослідженнями найкращими територіями для виробництва енергетики шляхом перетворення енергії сонця є східне узбережжя Америки, Центральної Америки, окремі регіони Африки, Центральної Європи та Південно-Східну Азію. А для біологічної енергетики оптимальними є західне узбережжя Південної Америки, Африка і Південно-Східна Азія.
Занедбані землі – не єдиний варіант для отримання енергетики з відновлюваних джерел. Для прикладу, Національна лабораторія з вивчення відновлюваної енергії США заявила, що створення плавучих сонячних електростанцій на водосховищах теперішніх ГЕС дасть можливість виробляти додаткові 7,6 тВт енергії щорічно. А індійський Національний інститут вітроенергетики підрахував, що розміщення вітроелектричних установок на ріллі, пустирях і в лісових угіддях Індії дозволить отримувати щорічно 685 ГВт електроенергії.
Читайте найцікавіші еконовини АРТ-ЕНЕРГО в Telegram та Фейсбуці