Німецька дизайнерка Емілі Бурфайнд розробила біорозкладні кросівки, які отримали назву Sneature. Для їх створення вона використала собачу шерсть і гриби.
Зазвичай при виробництві спортивного взуття використовують велику кількість різних штучних матеріалів, які неможливо переробити, а для повного розкладання їм знадобляться сотні років. При роботі над проектом, дизайнерка хотіла створити виріб, який складався би з мінімальної кількості компонентів, що розкладаються.
В’язаний верх виконаний з собачої шерсті, а підошва з грибного міцелію, який давно полюбився фанатам стійкої моди. Крім цього, для того, щоб взуття не промокало, до його складу входить натуральний каучук, що дозволяє повністю компостувати виріб. Кросівки вийшли дуже легкими – усього 201 грам, у той час, як звичайні бігові важать близько 240 грамів.
Використання саме собачої шерсті теж не випадкове. Тільки в Німеччині щорічно на звалище відправляється 80 тонн цього матеріалу. На відміну від тварин, яких розводять тільки для виробництва вовни, домашні собаки не завдають додаткового збитку навколишньому середовищу. Шерсть собаки є ресурсом, який можна ефективно використовувати в багатьох сферах. До того ж пряжа з собачої шерсті, відома як Chiengora майже на 50% краще зберігає тепло, ніж овеча.
При виробництві шерсть обробляється по технології тривимірного друку. 3D-принтер пряжі майже нічим не відрізняється від звичного пристрою, проте на останньому етапі замість плавлення кросівкам надається форма за допомогою традиційної технології. Завдяки такому підходу вдається досягти практично безвідходного виробництва та відсутності швів.
Використання такої технології дозволяє створювати оригінальні дизайни, оскільки є можливість програмувати кожен стіжок. Також можна контролювати щільність пряжі на певних ділянках, роблячи її більш еластичною.
Підошва виготовляється з суміші міцелію та целюлозного субстрату, який отримується з конопляної пряжі та інших відходів сільськогосподарського виробництва. Далі ці елементи збираються в одне ціле, як Lego. Перфорація, що розташована на нижньому боці виїзного матеріалу дозволяє утримувати їх у стабільному положенні. На отриману підошву надягають шерстяну шкарпетку, для того, щоб взуття не промокало. Низ виробу опускають в натуральний каучук, отриманий зі смоли дерева Hevea Brasiliensis.
За словами Бурфайнд, такі кросівки можуть слугувати власнику близько двох років, не втрачаючи при цьому початкових властивостей. Після експлуатації їх можна буде віддати на перероблювання чи просто відправити у компост, де вони перетворяться на субстрат протягом місяця.
Читайте найцікавіші еконовини АРТ-ЕНЕРГО в Telegram та Фейсбуці