Компанія BloombergNEF випустила доповідь «Прискорена декарбонізація Китаю» (China’s Accelerated Decarbonization), в якій повідала про сценарії переходу КНР до кліматичної нейтральності.
Вперше про ці наміри стало відомо на Генеральній асамблеї ООН 22 вересня цього року. Про це заявив президент КНР Сі Цзіньпін.
Шляхи досягнення цієї мети відомі та зрозумілі. Вони полягають в електрифікації кінцевого споживання енергії, у тому числі на транспорті та у промисловості, а також прискорене впровадження відновлюваних джерел енергії.
КНР є найбільшим у світі емітентом викидів CO2, на її частку у 2018 році довелося 28% світових викидів. Приблизно 90% викидів у країні припадає на виробництво електроенергії та тепла, промисловість і транспорт.
Керівник відділу китайських досліджень у BloombergNEF Нанна Коу відзначив, що Китай стає більш розвиненою економікою, він повинен нести більше відповідальності у боротьбі зі зміною клімату. Тим паче, що швидший перехід також розкриє більше можливостей для виробничого сектора країни.
За базу для аналізу компанія використовувала New Energy Outlook, свій щорічний довгостроковий сценарний аналіз майбутнього світової енергетики.
У своїй доповіді автори розглядають два сценарії. Перший – це сценарій «економічної трансформації» (Economic Transition Scenario), в якому моделюється шлях розвитку з найменшими витратами. Другий являє собою сценарій прискореного переходу (Accelerated Transition Scenario), в якому розглядаються вищі темпи прямої електрифікації автотранспорту, нерухомості та промисловості в поєднанні зі збільшенням споживання електроенергії з нульовим рівнем викидів.
Відповідно до другого сценарію, до 2050 року на електроенергію буде припадати 53% кінцевого споживання енергії, близько 92% якої буде поставлятися з джерел з нульовим викидом CO2, в основному сонячної та вітрової, а газові турбіни на водневому паливі будуть забезпечувати балансування системи.
У межах цього сценарію викиди в електроенергетичному секторі досягають свого піку вже у 2024 році, а потім швидко будуть скорочуються десь на 150 мільйонів метричних тонн щорічно. Це значно полегшить КНР досягнення своєї мети по вуглецевій нейтральності до 2060 року.
Такий підхід вимагає інвестицій у розмірі 7,9 трильйона доларів протягом наступних 30 років. Це більш ніж у 2 рази більше, ніж 3,3 трильйона доларів, необхідних у межах першого сценарію.
У другому сценарії до 2050 року частка сонячної та вітрової енергетики у встановленій потужності китайської енергосистеми досягне 74%, у тому числі сонячні потужності складуть понад 4,2 теравата, а вітрові своєю чергою 3,6 теравата. А морська вітроенергетика досягне 740 гігаватів до 2050 року.
Сьогодні на основі сонця та вітру виробляється приблизно 10% електроенергії у країні, у сценарії прискореного переходу ця частка зростає до 66% до 2050 року. У консервативному сценарії вона теж дуже висока – 54%.
Попри те, що між сценаріями є чималі відмінності як в обсягах виробництва, так і в обсягах споживання, їх структура має більше схожих рис, а ніж відмінних.
Читайте найцікавіші еконовини АРТ-ЕНЕРГО в Telegram та Фейсбуці